###Севастополь - Чорноморець 1:1. Тактичний аналіз ###

«Севастополь» - «Чорноморець» 1:1

Формації

Наставник «Севастополя» Олег Кононов - один з небагатьох тренерів в чемпіонаті України, який віддає перевагу схемі розташування " 4-3-3". На матч проти одеситів ним були обрані дві системи в залежності від того, в якій фазі гри перебуває команда, в атакуючих діях – "4-1-2-3", в захисті – "4-1-4-1". Місце в воротах зайняв Ігор Литовка, в центрі захисту пара Симоненко - Чижов. Зліва в захисті - Євген Неплях, справа - Міколюнас, обидва флангових захисника в системі гри Кононова активно підтримують атакуючі дії команди. Один яскраво виражений опорний півзахисник - Левандовськи, над ними - пара гравців. зорієнтованих більше на атакуючі дії, Артур Карноза і Ярошенко, вінгери – крайні форварди Кожанов та Олександр Ковпак на вістрі - Сергій Кузнецов.

В захисних діях Ковпак і Кожанов опускались на одну лінії з парою атакуючих центральних півзахисників, утворюючи формацію "4-1-4-1", максимально ускладнюючи «Чорноморцю» початкову фазу атаки та не дозволяючи вести комбінаційні дії через центральну зону. В випадку переведення м'яча на фланг до Кузнецова, в залежності від того, на який фланг змістились акценти атаки одеситів, підіймався Ярошенко або Карноза, намагаючись застосувати пресинг на гравця, що володів м'ячем. Левандовськи, що діяв між двома четвірками гравців «Севастополя», займав зону, залишену кимось з партнерів, що висувався вперед для здійснення пресингу.

На малюнку один приведено розташування гравців «Севастополя» - варто звернути увагу на компактність побудови.

На малюнку 2 наведено приклад дій «Севастополя» нижче в захисті. Зберігається компактність побудови та витримується формація, при цьому крайні вінгери не опускаються в зону захисників.

Варто відзначити дуже розумну гру від Маріуша, який добре орієнтувався на рух партнерів та займав вільні зони в захисті своєї команди. Можливо, такі дії поляка були в певній мірі ризикованими, оскільки він полишав власну зону, але "Чорноморець" не зміг з цього скористатись, адже через дуже високу компактність дій господарів поля, відстань від нападника до центральних захисників не перевищувала більше 30 метрів.

По перерві Віталій Віценець, що вийшов на заміну, більш очевидно розташовувався між лініями захисту команди, переважно працюючи в цій зоні по гравцю. При спробах високого пресингу від севастопольців команда зберігала компактність, працюючи з високою лінією оборони, вдало застосовуючи офсайдні паски. Так, один епізод біля воріт Литовки все ж виник, але зрештою «нова» лінія оборони господарів працювала достатньо ефективно.

«Севастополь» не використовував звужень в захисних побудовах, крайні вінгери не опускались на місце крайніх захисників, в тих випадках, коли суперник вів наступальні дії протилежним флангом і відповідно відбувалось зміщення «коробки» севастопольців на край, це утворювало вільну зону на протилежному фланзі, але завдяки високій компактності та зонному захисту, зорієнтованому на простір, партнерів та м'яч, дозволяло унеможливлювати швидкий перевід м'яча на протилежний фланг в вільну зону.

Такий варіант ведення гри є більш прогресивним та дозволяє крайнім вінгерам постійно тиснути на крайніх захисників суперника, не дозволяючи їм активно підтримувати атакуючі дії команди. Хоча зазначимо, що в Україні більшість команд віддають перевагу при зміщеннях уявної «коробки» в фланг, закривати протилежний фланг завдяки низькій позиції від крайнього півзахисника, чи опускання одного з опорних півзахисників між двох центральних.

На атакуючі дії «Севастополь» перебудовувався на схему з трьома нападниками "4-1-2-3". Кожанов з Ковпаком підіймались на одну лінію до Сергія Кузнецова, намагаючись утворити максимально можливу зону дій для двох атакуючих півзахисників, змінюючи фланги та висуваючись в зону між півзахисту та захисту суперників, в таких випадках крайні захисники займали місце вінгерів. Загалом ця система гри вимагає від флангових захисників активно підтримувати атаку, що добре робив Міколюнас, який має навики гри крайнього півзахисника. В меншій мірі вів наступальні дії Євген Неплях, але коли йому таку можливість надавав Кожанов, він також йшов активно вперед.

На малюнку 3 наведено приклад розвитку атаки господарів поля та перебудову на схему "4-1-2-3".

Наставник «Чорноморця» Роман Григорчук, як і в попередньому сезоні, віддає перевагу схемі розташування "4-2-3-1". Місце в воротах зайняв Дмитро Безотосний, в центрі захисту пара Фонтанельо - Бергер. Зліва в захисті вимушено через травму, отриману Андерсоном Сантаною, вийшов номінально атакуючий півзахисник Іван Бобко, справа - Кутас, хоча він і має навики гри на фланзі захисту, але і тут потрібно зазначити, що основні його конкуренти за місце в складі одеситів не могли прийняти участь в грі через отримані пошкодження.

Особливо це позначилось на атакуючому потенціалі "Моряків", адже Леонардо Де Матос, що доволі часто використовувався Григорчуком в позиції правого захисника, є одним з лідерів команди. В центрі поля - Ковальчук в якості опорного півзахисника, більше зорієнтованого на захисні дії, і Олексій Гай - конструктор атак нового «Чорноморця», гравець, покликаний замінити іншого лідера колективу - Политіло. Правий вінгер - Еліс Бакай, зліва - Джедже, Олексій Антонов розташувався в позиції атакуючого півзахисника чи то відтягнутого форварда і на вістрі - Самодін.

В початковій фазі гри без м'яча одесити залишались в формації "4-2-3-1", опускаючись нижче до власних воріт відбувалась перебудова на "4-4-2", дві лінії захисту максимально скорочували та насичували зону, не дозволяючи суперникам вільно вести комбінаційні дії через центр, Антонов підіймався до Самодіна, формуючи двійку нападників та перешкоджаючи захисникам севастопольців розпочинати атаку. При зміщеннях в фланг на відміну від господарів поля підопічні Романа Григорчука вибудовували лінію захисту з п'яти гравців, що ставало можливим завдяки низькій позиції Франка Джа Джедже, що активно допомагав Івану Бобку, або Бакая.

На малюнку 4 показано зміщення Бакая в зону лівого захисника.

В атакуючих діях одесити відчували більші проблеми, . Це пов'язано як з відсутністю в команді гравця, який міг би добре вести гру між лініями захисту суперників, де в цьому матчі діяв Антонов, якому не вистачало і руху і навиків гри в цій позиції, так і з щільністю гри, запропонованої від «Севастополя». Особливо це було відчутно по перерві, коли в гравців накопичилась фізична втома і зменшився загальний командний рух, тому переважно атаки одеситів розгортались флангами чи за допомогою довгих передач. Основна загроза воротам Литовки надходила лише після розіграшу стандартних положень, один з яких і призвів до призначення одинадцятиметрового удару.

Підсумки

З тактичної точки зору обидві команди були добре зорганізованими в цьому матчі, діяли компактно не допускаючи великих розривів між лінями команди, навіть в останній третині матчу, що засвідчує про хорошу функціональну готовність, як «Чорноморця», так і «Севастополя».

Олег Кононов не відмовився від атакуючої схеми гри своєї команди, з поділом п'ять на п'ять гравців, що більше зосереджені на атаку та захист, з активною грою від флангових захисників. Господарі поля продемонстрували готовність до боротьби в українській Прем'єр-лізі з явним наміром зазіхнути на дещо вищі місця, а, можливо, і нав'язати боротьбу середнякам української ліги за місце в зоні єврокубків.Одесити, як і минулого року, виглядають монолітним колективом щодо дій в захисті, проте відчувають проблеми в атакуючій фазі гри. Очевидно, що для успішного виступу в Лізі Європи цього сезону, повернення Леонардо Де Матоса може бути недостатнім аргументом, то ж хотілося б до старту третього відбіркового раунду побачити ще декількох новачків, які б змогли збагатити атакуючий потенціал команди.